Се бувай

Се "бувай!" ніби лезо, слабне,
де тонкішає вітру край.
Де ті кулі для часу страдні?
Ґнотові проступають садна.
Світе Ясний, де ти? Палай!

Прагне дотику й ласки шкіра,
а під нею любові схов.
Я забув – як вдихати щиро,
ся задишка – найвища міра,
а вже потім – холоне кров.

Та мій дух, мов співуча мекка,
а молитва – книжковий пил.
Се "бувай!" як політ лелеки –
пантоміма луною стеки
і волання в собі – терпи!

5 Січня 2010


Рецензии
Ти терпи
лиш терпи
перетерпиш
і життя
услід крикне
"Привіт!"

Ти терпи
лиш терпи
перевернеш
чоловіцтвом
своїм увесь
світ

Елизавета Горбачевская   30.01.2010 19:25     Заявить о нарушении
Я терплю, бо ЛЮ.
Я терплю, болю.
Дякую тобі
неповторна
Лі!

Юрий Лазирко   03.02.2010 00:21   Заявить о нарушении
Неповторна
непотворні
Неповторному
вірші
Шле
з любов'ю
і без болю
в неповторному
листі

Елизавета Горбачевская   03.02.2010 16:45   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.