Бабуся

Бабця наша така хитра,як тая лисичка.
Якщо пенсія на носі- співа, як синичка.
Тільки пенсія в руках-вона її цап-царап!
Біжить мерщій до магазину, і лиша все там, вражина.

Купить цукор, сіль, олію,зубну пасту, мило.
Якщо ціни не скакнуть- значить пощастило!
Ото ж і каже вона- "Діду, на роботу, мабуть, піду,
хоть щоб до пенсії моєї було за що дожити."

Якби пенсія була, як у депутата,
то навщо б нам здалася тая зарплата?
А свою- завжди ховає, ну і те, що заробляє.
Тільки на кредит хватає,ще й з моєї добавляє.

Прошу-"Бабо, дай на пиво!" Каже- "Будеш пісять криво!"
То ж мовчу, сопу, та й плачу, але виходу не бачу.
Ну і як з нею миритися? Плакати чи битися?
Мабуть, піду- заявлю, або нап*юся та приб*ю.

Кажу-"Бабо, дай заправлюсь!Бо бензину мало."
Вона каже-"Дзуськи тобі, міняй бензин на сало!"
На сало теж гроші треба, та я ж їх не маю.
Кажу-"Вкраду, клята бабо!" А вона- "Спіймаю!"

А спіймаю- здам в ментуру, будеш тоді знати,
як останні копійки з хати викрадати.
Якщо будеш возити мене, як ту королеву,
то може щось і підкину,щоб не йшов налєво!

Чи наліво, чи направо, не знаю, що й робити?
Мабуть, треба взять за барки, та лице набити.
Але бити її шкода, воно ж таке рідне!
Обстірає і наварить, та дасть пообідать.

Так і будем, мабуть, бабо,вік свій доживати-
будеш давать на бензин, то й буду катати!