***
Я музу кликала свою,
Але вона не приходила,
І сльози капали із глаз,
Але вона мовчить, мовчить
Мабуть я їй вже надоїла
Вона ж задарма не працює
І каже тільки у сні
Твої вірші пусті
Я так хотіла їй сказати
Пробач мені, що не здійсню
Одну із мрій твоїх крилатих
Бо я віршів вже не пишу
Я не пишу про тих хто плаче
Або закоханих в себе
Хто у думках, у мріях скаче
Пишу тепер я про тебе
Я так хотіла написати
Про церкви рідної землі
Але я слів не находила
Мої вірші були білі.
Свидетельство о публикации №110010404570