Чого тебе кохаю й сам не знаю,
За тій ніжий погяд і твої уста.
І кожний день без тебе я страдаю,
Кохання моє – ти сенс мого життя!
Кохання, яке це тепле, ніжне слово
Що зігріва ночами – мене на самоті
Хочу я чути з твоїх уст – це слово
Тоді уста наші, зіллються в одні.
Уста твої немов достигла вишня
Коли цілую їх – я п’янію без вина
І твої ніжі руки! Хочу ласкати я щодня
Скажи – чи є у цьому тут моя вина!
І в очі твої дивитись хочу кожий день
Приворожили вони мене – тобою!
Й твій аромат духм’яний, мене п’янить
І твій запах – кожний день я пам’ятаю!
Він свіжий, немов океанський бриз.
Й дитяча усмішка твоя, як сіг той сяє
Вона як промінь соця, весняний каприз
І моє серце твою красу не забуває!
Без тебе-кохаю
© Copyright: Володимир Гуш, 2009
Свидетельство о публикации №109122603843
Свидетельство о публикации №109122603843
Рецензии