Останній
Здається, я втратила тебе.
Чи може частину себе?
А може просто відпустила,
Розправила крила і полетіла?
Я щаслива, хоч іноді сумна.
Просто згадую, що лишилася одна.
Ти на прощання не сказав: «Бувай»,
А я прошепотіла: «Колись згадай»…
Я знаю – смішно все й безглуздо.
Колись поряд був ти, а тепер пусто…
Я згадала колишні почуття,
Якими був ти, та не була я.
Ти не пустив мене тоді на поріг,
Й загадкою був для мене твій світ.
А коли, можливо, тебе забула,
Ти схаменувся, та я вже потонула…
І на прощання ти сказав: «Бувай»,
Та я не прошепотіла: «Мене згадай».
Сонце погасло – сховалось за хмари,
Усе раптом зникло, немов ті чари…
………………………………………..
Я знаю – забудеш,
Та все ж збережеш
Останній промінчик у серці…
Я теж…
останний
© Copyright: Лана Сон, 2009
Свидетельство о публикации №109122407189
Свидетельство о публикации №109122407189
Рецензии