Любви есть не по нраву свет...
ЛЮБОВІ Є НЕ ПО ВДАЧІ СВІТЛО….
Любові є не по вдачі світло,
Їй сутинок ночі приємнише,
Любов…,- уединення прагне
І галогеновых вогнів мерцанье!
Любов звикла до темряви,
І від звички – її не відучиш,
Коли іншого прагнеш ти.., -
Порожнє.., його не одержиш!
Любов звикла до темряви,
І нічого тут не виправити,
У всій всесвітній суєті,
Любов лише вночі може правити!
День підходить для розлуки,
Ніч, - для полум'яної любові,
Немає натяку на фривольність..,
Або вибачення дурні!
День підходить для розлуки,
Ніч, - для полум`яної любові,
Не про секс, - о ніжної пристрасті..,
Цей вірш.., його прочти Ти!
Любові приємнише сутінок ночі,
Мерцанье зірок і коло місяця,
Вони так багато чого пророкують,
Тобі й мені.., зі своєї далечіні!
Так заговорщески сіяють,
І на шаленості нас із тобою,
Своїм сияньем надихають,
Що робимо ми часом їх з любов`ю!
Я резюмую із натхненням,
Що вночі ближче ти, рідніше,
Нехай же швидше наступає..,
Прошу її - тебе.., скоріше!
Я резюмую із натхненням,
Хоча ритм вірша трошкі плутаний, -
Писався він у предверьи ночі..,
І очікуванні Тебе!.., - дуже бажаної!
Свидетельство о публикации №109122404839