Коли мене питали про кохання
Я не знав що їм відповісти.
Тепер я знаю що таке кохання
І знаю що їм то відповісти!
Кохання – це річ тонка і тендітна!
Вона як роза у чужім саду
Догляута,квітуча і тендітна.
Вона така єдина у своїм роду!
Воно немов пекуче жовте сонце.
Що кожний день – нас то зігріва.
І заглянуло воно в моє вікоце
Промінням своїм мою душу зігріва!
Воно як сніг – біле і чисте!
Не мов крапля, ранньої роси
Зате воно буває таке ніжне!
І що робити, як його нести?
Кожного дня його ми потребуєм!
Як риба не може жити без води
Як соняшник слідкує а промінням.
І як землі потрібно то води!
Й тепер ви знаєте що таке кохання?
Хоча потрібно його то ще знайти!
Й щасливі ті хто має – це кохання
Й нещасні ті хто не змогли його знайти!
Для коханої
Кохання2!!!
© Copyright: Володимир Гуш, 2009
Свидетельство о публикации №109122403193
Свидетельство о публикации №109122403193
Рецензии