Свято

Поспишайко
Свята убогим не потрібні
Що марно душу катувати
Коли не друзів і не рідних
Немов в труні відпочивати.
Як не назвеш це – клята доля,
Або – «проклятая судьба»,
Даремні праця, розум, воля
Цим не позбутися горба.
І де вам ситим зрозуміти
Яка глибока колія.
І не зійти. Та ось і діти
Не розігнуться як і я.


© Copyright: Поспишайко, 2009
Свидетельство о публикации №109122308574
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Поспишайко
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Поспишайко