Доки біль відчуваю - живу,
Доки щастю радію - існую.
Я лягаю в садку на траву
І устами хмаринки цілую.
Я руками весну лоскочу,
Промінцями нехай розсміється!
Я, мов птаха, у вирій лечу,
Від думок і до самого серця.
Не візьму собі долю нову -
Хай я іноді навіть сумую.
Доки біль відчуваю - живу,
Доки щастю радію - існую.
Доки б ль в дчуваю - живу...
© Copyright: Юлия Балак, 2009
Свидетельство о публикации №109122006520
Свидетельство о публикации №109122006520
Рецензии