В тій стороні, що не несе прокльону,
Не доріка на залишки вини,
Ти,блудний син,не відрікайся дому
У пошуках другої сторони.
Між двох морів ворожить ситом скеля,
Утворюючи настрої буття,
І, мов примара, іноземна стеля
Затримує додому вороття.
Та що літа щасливому тобі,
Коли в душі перга - злетіли бджоли,
А серце зважить втрати відтоді,
Коли свідомість виплесне:"Ніколи!"
В тiй сторонi
© Copyright: Надежда Кошель, 2009
Свидетельство о публикации №109122004517
Свидетельство о публикации №109122004517
Рецензии