Каштан1в чути шелест1ння...

           ***
Каштанів чути шелестіння -
Шалений вранці падолист.
Це перша паморозь осіння
Дерев торкнула жовтий лист.

Холодних вуст печальний дотик
Відчули клени золоті.
Немов води набравши в дзьобик, 
Мовчить сорока в самоті.

Морозець білим павутинням
Сухі оплутав бур,яни.
Холонуть обрії осінні
В цупких долонях далини.

Посивіло груддя в городі,
Травинка кожна, мов скляна.
Та тільки супроти негоді -
Горить, мов жар, горобина.


Рецензии