Як солодко! До гіркоти отрути,
До сліз дівочих.Це ціна розпусти.
Удвох знайшли духмяну квітку рути,
Але ж чому тепер на серці пусто?
Червона стрічка впала на підлогу,
На віки я з тобою заручилась.
Я п"ю із уст жагу твою вологу
Благає дощ, щоб знов не помилилась.
А ти мовчиш так ніжно і нестримно,
Пливу в руках, як щастя океані.
І жодна більш не йде на думку рима,
Крім однієї: милий мій, коханий.
Як солодко!
© Copyright: Юлия Балак, 2009
Свидетельство о публикации №109121700037
Свидетельство о публикации №109121700037
Рецензии