Восени калина наливає грони,
Ягоди червоні в сонці виграють,
Промінь їх ласкає і немає втоми,
Сиві павутинки на листках снують.
Калину всі давно шанують,
Співають про неї пісні.
Дають поклони люди, що мандрують,
Бо не мають щастя без неї у житті.
Ягоди червоні зривають дівчата,
Вплітають на щастя у свої вінки.
І стає дівчина вся така завзята -
Дивляться на неї з дивом парубки.
Вона, як калина восени дозріла,
Покохати хочуть хлопці майже всі.
А дівчина поглядом єдиного зігріла
Про якого мріяла вона у вісні.
Всі калину просять покохати щиро,
Пов’язують з нею своє майбуття.
Щасливі дівчата, бо кохають вірно,
І не уявляють без неї життя.
Калина
© Copyright: Борис Мохонько, 2009
Свидетельство о публикации №109121703140
Свидетельство о публикации №109121703140
Рецензии
