Порiг Нового року

Сталева баня світ живий накрила,
Сховала Сонце від страхіть земних.
Вже чорне птаство розправляє крила,
Мечем прямує аж до душ брудних.

Та мудрим людям ще не час журитись –
Прозріння падає на них згори.
І кажуть лиху мудрі: «Нащо битись?
Я дякую тобі, тепер – гори!»

Колядки скоро пролунають гучно,
В словах несучи світлий рік новий.
Сталевій бані буде тут незручно,
Піде вона, як йде кобзар сліпий

Від галасу весняного і шуму,
Навчивши нас усіх, як гідним буть,
Тихесенько заграє собі думу –
Та хто почує, окрім нас, мабуть?


13.12.2009.


Рецензии