переклад на нiмецьку з Катерини Бабкiноi

Der Apfelmost stuermt an die herbstliche Schieben
Und Dunst von dem Heu der wohnt auf dem dach mit dem Heu
Wir koennten zu eine der Kiefern hier werden; und hier schlafen duerfen
Im Tau der Krauter, doch Baume uns werden nicht naehe.
Und Purpur der Butte, und dunkele Gabe aus Laub der Eiche,
Die faulenden Birnen der Wind-Griffe  fallen unheimisch.
Wir duerfen auf einmal  den Wald fuer das Landgut zersaegen,
Ob fester Besitz uns das Heim und die Fuelle Herbeibringt?
Wir sind hier bloss fremde unsinnige  Narren,
So bitter - die Reue. Und naechtliche stroemende Regen,
sie sand so bedachtsam, fuer uns unauffassbar…

***

Цей яблучний солод, що в випарах жовтня на шибках осяде,
І запах трави який разом з травою живе на горищі
Ми можемо стати котроюсь з цих сосен; ми можемо спати
В вологій траві, але сосни від того не стануть нам ближчі.
Шипшина багряна, і темний відвар із дубового листя,
І груші підгнилі у лісі в дні вітряні гупають страшно.
Ми можем найбільше – хіба що пустити цей ліс на обійстя
Але все одно він від того не стане своїм і домашнім.
Чужі і безглузді, ми тут галасливі вар’яти,
Так гірко, і зливи нічні обережні, що їх не піймати