Безталанна

        УКРАЇНІ

Дзвінка, співуча, голосиста,
Вся в світлі трепетних заграв,
Красуня з поглядом іскристим...
Лиш талану Господь не дав.
Що то Господь... Знайшлися люди -
Зорали віковічний лан.
Слова нещирості й облуди
Розсіяли... І зріс бур'ян.
Текли часи... Згасали зорі...
Холодний все накрив туман.
І легко так ламались долі
В тих, хто повірив в цей дурман.
Тепер журбою оповита
І в серці радості нема.
Шука рятунку в оковитій...
Душа стає глуха й німа.
Журба одвічна, як потвора,
У темнім присмерку ляка.
Чи то душа навіки хвора?
Чи то вже доля їй така...


грудень, 2009


Рецензии
Вам талант Бог дал!!!

Вадим Константинов   12.12.2009 20:04     Заявить о нарушении
Ой, не перехвалите, Вадим!
Спасибо...

Анна Корниенко   13.12.2009 18:21   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.