Паперу лист,
Друковані слова.
В них магія абетки -
Древніх знаків.
Знайомий зміст,
Та формула нова.
В них пам'ять предків -
Пращурів відзнаки.
На бересті,
Чи може бути глей,
Чи то петроглiфи,
Чи тиснення на шкірі.
Як не версти,
Не осягнуть всiєї
Різноманітності
Письменності в цім вирi.
О, скільки нас
Різноманітних рас,
Племен, народів,
Iншомовних націй!
I в кожнім з нас
Вiдтворюються враз
Ознаки роду,
В нім спільноти праця.
Ким би не був,
Яким би ти не став,
Ти матрична основа -
Пам'ять предків.
Хоч би й забув
(чи може забував),
Хоч би й ні слова
Не складав з абетки,
Приречен ти
Продовжувати їх.
Носієм бути
Відчуття та слова.
Бо генотип
Від пращурів своїх
Колись набутий,
То твоя основа.
I у вi сні -
У символічних снах -
В живій розмові
Посеред народу,
Чи у письмі,
Чи може у словах
Відтвориш мову,
Мову свого Роду!
Мова
© Copyright: Владимир Нардус, 2009
Свидетельство о публикации №109121101029
Свидетельство о публикации №109121101029
Рецензии