Про зброю

Файний воiн Чорний Рицар
За красунею впадав.
Пiд вiкно ii пригицав
На конi i "заспiвав":
 "О,кохана ясна зiрко,
 Я в полонi почуття,
 Все вино для мене згiркло,
 Дай солодшого пиття".
Горлопанить вiдчайдуха
До вiдкритого вiкна...
Певно ж мае"зiрка"вуха,
Де ж загаялась вона?
 Мужнiй воiн Бiлий Рицар
 (вiйн немае) нудьгував,
 Тож в дозвiлля бiлолицю
 Чорнобриву пригадав.
В серцi полум'я.Пiд вечiр
Вiд любовi знемагав.
Меч-у пiхви,щит-за плечi,
На коня,- вже й прискакав.
 Тiльки хто там репетуе
 Про любов i про вино?
 Хай життя свое рятуе,
 Коли вiрне стремено!
Гнiвнi воiни ,обидва,
Позабули про любов:
Серенада - iхня битва,
Ллеться музикою кров.
 Але скiльки б не ярились
 Претенденти у борнi,
 "Ясна зiрка" не з'явилась
 У вiдкритому вiкнi.
Мертвi воiни ,обидва,
Прихилилися до грив,-
Кожен виграв свою битву,
Бо суперника убив.
 А кохана "Ясна Зiрка"
 Спить мiцним солодким сном
 Й бачить в ньому:крики"гiрко"
 Запиваються вином.
Бо один юнак вродливий
"Зброю"iншу скористав
Й до весiлля вiн щассливо
Собi славу здобував.
 Буде вчити вiн простоi
Iстини своiх дiтей
Застосовувати зброю
Лиш для приросту людей!