6. Вiтряне

Міський провулок
Вітер мешкає у ньому
Вже віддавна

Й гудить у вухах
І шарпає твій одяг
Не спить пів-ночі

Скрипить дверима
Ніби хоче щось довести
Та не може

Всі намагання марні
І від того він сповнений повітря
Й порожнечі

Що застигла
І не дає заснути
І дратує вічно

Той вітер - дід старий і сивочолий
Що шукання марні
Вже полишив

Та нема спокою
І скриплять фіранки
І віття мов скажене знову


Рецензии