Не обертайся. Мушу пережити.
Хоч серця метроном ще б’ється в резонанс
l ще „рiзбить печаль свої дереворити”
Та вибрані шляхи вже роз’єднали нас.
Я так тебе ще прагну цілувати,
Прижатись до нестями в відчуттях.
l ти ще поруч (можна все сказати),
Та кожен з нас на свій ступив вже шлях.
l за фіранки слів не варто вже ховатись…
Роки й роки, все сказано в свій час…
Ось-ось i вже нам більше не стрічатись.
Можливо, лиш зоря на мить з’єднає нас.
l стане млосно, очі, губи друга...
l, крізь фізичні відстані Землі,
Підхопить раптом нас тугої хвилі туга
l закачає в зоряній iмлi.
Не обертайся. Мушу пережити
© Copyright: Любовь Тильман, 2009
Свидетельство о публикации №109120100159
Свидетельство о публикации №109120100159
Рецензии
Дуже рада, що знайшла Вас на сторiнках цього безмiрного сайту! Не тiльки тому, що на рiднй мовi, але й за те, що так талановито!
"Ось-ось i вже нам більше не стрічатись.
Можливо, лиш зоря на мить з’єднає нас.
l стане млосно, очі, губи друга...
l, крізь фізичні відстані Землі,
Підхопить раптом нас тугої хвилі туга
l закачає в зоряній iмлi."
Анна Стефани 2 13.11.2016 12:39 • Заявить о нарушении
"Ось-ось i вже нам більше не стрічатись.
Можливо, лиш зоря на мить з’єднає нас.
l стане млосно, очі, губи друга...
l, крізь фізичні відстані Землі,
Підхопить раптом нас тугої хвилі туга
l закачає в зоряній iмлi."
Анна Стефани 2 13.11.2016 12:39 • Заявить о нарушении
Дуже дякую за такий добрий відгук.
На жаль, зараз, україномовні строки мені майже не приходять...
Любовь Тильман 13.11.2016 14:42 Заявить о нарушении
На жаль, зараз, україномовні строки мені майже не приходять...
Любовь Тильман 13.11.2016 14:42 Заявить о нарушении