Хай шалений мій світ
Завмирає мов тиша безодні.
Рук твоїх живопліт
Розплету, розірву я сьогодні.
Відходи, відлітай,
Відструмись, наче хмара, дощами.
Тільки вже не питай,
Не питай, що надалі із нами.
Бо надалі - зима,
Хуртовини безсоння над тихими снами,
Сніжно-біла імла,
І імла сніжно-біла ми самі.
Тихі сни в заметіль,
Де і миті немає спокою,
Легкі жмури води, повний штиль,
Скелі тріскають глибиною.
Хай шалений м й св т
© Copyright: Любовь Тильман, 2009
Свидетельство о публикации №109112906632
Свидетельство о публикации №109112906632
Рецензии
