Всім тим, які знайшли свій шлях…
Вогненне коло. Посеред замерзлого світу.
Вогненне коло — фламенко ночі і світла,
Ти – віддзеркалення власної тіні
За рухами серця у танці стежать допитливі очі
і вітер цілує волосся оживлене полум’я.
Вогненне коло ріка доганяє руслом прадавнім,
Зливається в смертельних обіймах –
Народження вітру. Дивись, ось
Він вже несе тебе, туди, за обрій.
Вогненне коло розтоплює сніг,
Травою росте течія,
І там, де були сліди твоїх ніг
Плине ріка, нестримна, дика, нічия…
Життя у ритмі серцебиття
відбивають долоні плетиво днів
світанок запросить тебе до країни
червоних вітрил,
туди, де сонце встає смолоскипом
і ріка питиме воду у тебе з долонь.
Йди за покликом вітру
туди, де гори настромлюють на вершечок
сині неба нитки
і сумують за літом...
Вогненне коло
© Copyright: Марина Анненкова, 2009
Свидетельство о публикации №109112500747
Свидетельство о публикации №109112500747
Рецензии