На світ поет родивсь один,
Розумним був і молодим,
Любив природу і життя,
Лилися вірші з небуття.
Не дуже легко все ж жилось,
Не просто так життя лилось.
Талант його прорвавсь на волю,
Змінив поетові всю долю.
Любив поет свій рідний край,
Писав вірші про тихий гай,
Про шумні ріки і ліси,
Про квіти райської краси.
Ніхто поета не сварив,
А навпаки, усяк любив,
Бо хто любов в душі несе,
Того полюбить всяк і все.
9.02.96
Поет
© Copyright: Ольга Самойленко, 2009
Свидетельство о публикации №109112201181
Свидетельство о публикации №109112201181
Рецензии
