Твоя тінь постійно і вірно
Іде з моєю за руку.
Коли випадково гляну на неї -
Завмераю і вию від муки.
Я згадую літечко наше:
Кохання тепло, ніжні звуки,
Готична мелодія-реквієм...
Зупиняється серце з розлуки.
Самотньо виє в горах вампір,
Єдиний відданий друг.
Я втратив тебе, свою душу,
Не вижив ніхто з моїх слуг.
Твоя тінь завжди мені вірна.
Ти не хотіла бути, як я.
Залишила долю самотнього звіра,
Якого не прийме земля.
Я не можу заснути вночі,
Не можу зрадити місяць.
Серед дня лежу у труні,
Чекаю, коли прийде витязь.
Він має мене подолати,
Надію мою відновити,
Кілок у груди загнати,
До душі мене відпустити.
Тiнь
© Copyright: Борщ Ярослав, 2009
Свидетельство о публикации №109112006780
Свидетельство о публикации №109112006780
Рецензии