Ролi

Я йшов по місту, розглядав силуети,
Та довелось зупинитись: відчув твій слід.
Раптом, ти обернулась, обернувши планету,
Посміхнулась увідповідь, почувши мій сміх.

Ти прийшла до мене, прийшла під ранок,
Перервала мій сон - з'явилась вві сні.
Я проснувся, встав, розігрів сніданок,
Вибрав чай зелений, серед інших чаїв.

Ти прийшла знов до мене прямо опівдні,
Глянув я у вікно, пішов на обід.
Помітив на піску твій слід непомітний,
Він дуже плавно перейшов у політ.

Прийшла ти до мене після вечері,
Потягнулась, посміхнулась до мене,
Провела рукою крізь мої кучері,
Сказала: "Знайди, знайди на сцені".

Я пішов до театру, отримав нову роль -
Тепер я рицар Артура, який Пендрагон.
Ти була Гіневера, він був король,
А я Ланселот, сильний, як дракон.

Після того, як пісню Артур відспівав,
Підійшов я до тебе, просто до тебе,
Усміхнувся, переможно, м'яко обійняв.
Ти стала ведмедиця, а я став ведмедем.

Прийшла ти до мене після вечері,
Потягнулась, посміхнулась до мене,
Провела рукою крізь мої кучері.
Я тебе знайшов, на життєвій сцені.