Над озером, що стелиться туманом...

Над озером, що стелиться туманом,
Над лісом синім, в мряці дощовій,
Над пізнім сутінковим листопадом,
Як світла спалах - пара лебедів.
По серцю гостро крикнуть
                і розтануть,
Лишивши нам самотність
                до зими.


Рецензии
...і нездоланна влада самоти –
над озером,
у мряці світанковій
аж загірчить
в невимовленім слові,
й відлуниться між горами:
де ж ти?..
:)))

Василина Иванина   28.02.2010 00:41     Заявить о нарушении
Щиро дякую,Василилино! Нота в ноту!
Якось навіть дивно вічувати, що хтось на цьому світі сприймає музикою серця, так як і ти.

Борис Смыковский   05.03.2010 15:44   Заявить о нарушении