Триптих Без-Меж
намарно смієшся, намарно плачеш,
марнієш намарно в печерах словес
весна може квітнути в грудні...
достатньо побачить на небі
Південний Хрест...
::::::::::::
хрещатий барвінок цвіте взимку
в саду ботанічнім на підвіконні,
кохання, що прийде,не знатиме меж...
хай коні червоні понуро-сонні
бредуть через Стікс у безмеж...
::::::::::::
без у щербатій склянці
беретик на кучерях кольору беж
засохла палітра, пилюка в два пальці
мольберт, недопита півлітра
метелики сірі - нічні постояльці
ти цього хотіла?кохання без меж?
::::::::::::
Свидетельство о публикации №109111803467
чи я знаю?
Як воно - у вертепах словес, де розбиті осінні мушлі (бався, нанизуй на шворку, слухай море), де як русалчині коси - жмути побурілих водоростей, де вночі надто порожньо, надто холодно, де тумани ранкові квилять голосами примарними -
лежати отак з розплющеними очима до світанку...
виглядати на грудневому небі південний хрест...
...що вона знала, що вона хотіла?
тіла для тіла, духу - для духу...
..нічний метелик злякано шарпнувся на вабливий вогник -
ліхтарик на Хароновому човнику?
гасова лампа в руках Господа?
смарагдовий маяк на тамтому березі?
котяче позіхання каміна у дерев"яній гірській хатинці?
чи ти знаєш?
чи я знаю?
Ганна Осадко 18.11.2009 12:57 Заявить о нарушении
Svyatoslav Synyavsky 18.11.2009 13:04 Заявить о нарушении