Панщина

                Звідки вітер революцій віє?
               
                Біля Київа, збиралася братва.
                Назву мала,ні аби яку - “Пора”!
                “Вчителі” навчали там “повадирів”,
                Тих, хто на Майдан людей наших повів.

                Гасла всі, заздалегіть із США прийшли.
                Там і гроші на Майдан вони знайшли.
                Революцієй керують кермачі,
                Ні, не бідні люди,- паничі.

                Вони дули на вугілля наших бід,
                І полум'ям палахнув грудневий лід.
                Дітлахам вони «цукерки» раздають,
                На бунтарське юне серце,«медом» л'ють.

                І медові їх слова, зібрали в стан,
                Від старого до малого - на Майдан.
                Обіцянок не жаліли брехуни,
                Заморочили нам голови вони.

                Лізли в царські, власні крісла-вупері,
                До скарбів моєї країни, до землі.
                Щоб для себе,всі скарби наші забрать,
                А народові, щоб дулю показать.

                2004р.


                Ти пам'ятаєшь вірш сумний :
                «На панщині пшиницю жала…»?
                Коли забув, то ти дурний,
                Бо знов, та панщина настала!
               
                2004р.