Скажи мені, яким буває ранок,
Без суму, i без болі на душі?
Чому не радує світанок,
На порваній моїй землі?..
…Затоптана і спалена роками,
Під рупором солодкої брехні.
Підкорена залізними плугами, –
Та тільки не на гонах повесні.
У мріях, –
небо набагато більше!
У мріях! Весна, життя,
земля цвіте, – до краю!
Аж Віра,
за тінь сліпу сильніша, –
й чисте серце,
до щастя, шлях здолає.
То час прийде, і після ночі ранок.
Той ранок, що найкращій у житті!
В яскравих променях світанок, –
Й правди, ярких кольорів.
Скажи менi
© Copyright: Александр Славенин, 2009
Свидетельство о публикации №109111500902
Свидетельство о публикации №109111500902
Рецензии