Воздихальниця

1
Соснові сходи
І невпинні води
Спирається рука
На чорний поручень
Тут тиша ходить
Стріху ночі зводить
А день спочив
На темних кронах поруч.

2
Згоріло сонце у червоних хвилях,
Згаса ріка, запалена на мить.
Вже всі вітри згорнули буйні крила -
На чому ж ця гора тепер летить?
Чи ти ніколи спокою не маєш?
І хто тебе тернами так зросив?
Крутизна грізно береги ламає,
Тремтять у надрах древні голоси.

3
Воздихальниця
Над старим Дніпром
Покотилася
В ніч немов пором
Воздихальниця
Серед моря літ
Усипальниця
Незворушних бід
Воздихальниця
Темний мавзолей
Ти печальниця
Безвісти дітей.

Київ, вересeнь 1992


Рецензии
СпIвучо, пристрасно, ніжно ...
Так співає про Україну її донька ...
І про Дніпро могутній ...
Там і моя залишилася рідна хата ...

З повагою і теплом, Вiт

Витас Росса   23.09.2018 03:39     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.