Лунь Юй. Вчитися. Глава перша

Гнома  перша

Мудрий  рече:

Вчитись  ладОм
вжити  спізнання  скарби,
пращурів  звичаї  -
чи  ж  не  найвища  відрада?

                Друзі  з  країв
                дальніх,  відлеглих  сторін
                раптом  навідали  -
                чи  ж  не  утіха  безцінна?

                Журу  нема,
                що  люди  не  знають  тебе.
                Покій  невразливий
                чи  ж  не  ознака  шляхетства?

Гнома  друга

Мовить  Ю-Цзи:

Так  не  було,  - 
щоби поштиві  сини 
старших  не  слухали.

Зовсім  діла  небувалі: 
                смута  -  від  рук 
                благонадійних  мужів; 
                давній  обов'язок 
                щоб  відправляли  безчинні.

Прагне  основ 
муж  благородний.  Уперш 
корінь  насичує,  - 
кріпить  властиві  начала.
                Лиш  від  основ 
                вірна  відкриється  путь.
                Мудрощі  й  людяність 
                йдуть  від  шаноби  до  старців.


Гнома  третя

Мудрий  рече:

Благості  квіт
в  пишних  словах  не  цвіте.
В  лицях  облудливих  -
людинолюбства  не  вбачиш.


Гнома  четверта

Мовить  Цзен-Цзи:

Маєш  щодень
тричі  спитати  себе:
                Cлужбу  велителю
                чи  незрадливо  справляєш?
                Товаришам
                слово  відверто  речеш?
                Вчення  засвоєне
                чи  обернув  ти  до  діла?


Гнома  п'ята

Мудрий  рече:

Володарюй
краєм,  де  сонм  колісниць,
гідно  й  обачливо.
           В  тратах  -  ощади  тримайся.
                Будь  до  людей
                щирим  дбайливцем  завжди  –
           у  своєчасності
           слід  спонукати  до  служби.

Гнома  шоста

Мудрий  рече:

Вдома  -  батькам
службу  поштиво  нести
молоді  слідує.
             А  за  батьківськім  порогом  -
             буть  до  людей
             гоже  зичливими, глузд
             мати  й  порядливість.
Слід  товариства  шукати
серед  людних.      
             Гідно  справляючи  все,
             слід  до  ученості
             рештки  снаги  навернути.


Гнома  сьома

Мовить  Цзи-Ся:

Той,  хто  завжи
               мудрий  почитує  лик
               перед  хупавими,
                Хто  в  слугуванні  старішим
                сил  не  щадить,
                Хто  государю  свому
                вірний  до  гибелі
                і  нелукавий  до  друзів:
Хай  би  верзли,
що  не  освітній.  Та  я
вченим  назву  його,  - 
               знає  він  вищі  науки.


Гнома  восьма

Мудрий  рече:

Вчення  плоди
               стануть  ґрунтовними  лиш
               в  того  шляхетного,
хто  твердодухий  та  владний.

Волить  такий
вірності  і  прямоти,
               серед  товаришів
               ницих,  нерівних  не  числить.

Власних  провин,
хиб,  що  лучаться  часом,
               він  не  соромиться
               визнати  і  уладнати.

Гнома  дев'ята

Мовить  Цзен-Цзи:

Гідно  батькам
правлячи  тризну, 
                завжди
                предків  шануючи,  -
       кріпиш  духовність  в  народі.

Гнома  десята

Цзи-Гуна  питався  Цзи-Цінь: 

Де  б  не  гостив 
вчитель,  -  у  кожній  землі
завжди  дізнає  він
мудрість  тамтого  правління!
                Як  то  бува:
                ставить  питання  він  сам
                чи  розтлумачують
                люди  йому  без  допитань?

Мовив  Цзи-Гун:
вчитель  громадить  знання, 
бо  послугується
скромністю  і  добротою.
                Він  спроквола,
                згідливо  мову  веде.
                Скажуть  зичливому
                те,  що  нікому  не  взнати.


Гнома  одинадцята

Мудрий  рече:

Добре  пильнуй
нахили  мужа  іще 
             в  домі  отецькому,
                вчин  -  по  кончині  батьківській.

Слід  уважать
сином  поштивим  того,
             хто  не мінятиме
             устрій  отецький  триріччя.


Гнома  дванадцята

Мовить  Ю-Цзи:

Древній  обряд
зладу  вчиня  між  людей.
Давніх  правителів
шлях  пролягав  крізь  обрядність.

           Славні  труди,
           всякі  –  великі  й  малі,
           завше  творилися
           згідно  віддавнім  завітам.

                Замисли  всі
                і  благородні  діла,
                дбаючи  злагоду,
                устроєм  слід  поміряти.


Гнома  тринадцята

Мовить  Ю-Цзи:

Там,  де  разом
чесність  та  щирість  стоять,
             слово  проречене
             раптом  навинеться  явом.

             Там,  де  обряд
             ознаком  чемності  є,
                прічь  віддаляються
                і  жалкування,  і  сором.

                Так  зберегти
                можна    родинні  зв’язки,
                пам'ять  прародичів,
                честь  родову  -  обстояти.


Гнома  чотирнадцята

Мудрий  рече:

Духом  велик
той,  хто  в  їді  не  шука
ситості,  в  побуті  -
власні  придоби  не  править;

                він  у  ділах 
                всяких  -  ретельний,  завжди
                стриманий  в  мовленні,
                певно  до  істин  прямує;

                дружбу  веде
                з  тим,  хто  стоїть  на  Путі.
                Прямо  назву  його
                твердником,  відданим  вченню.


Гнома  пятнадцята

Відав  Цзи-Гун:
               Лацно  ж,  коли  багатій  -
                та  не  пиндючливий?
               Бідний,  але  не  підчихвіст?

Мудрий  відрік:
               Славно.  Та  краще,  коли
                щасний  -  у  бідності,
                дбає  обряди  -  в  багатстві.

Правив  Цзи-Гун:
Мовить  прадавня  "Ши-цзін"*:
                Кістку  коштовную
                точать,  опіслі  –  глянсують.
                Дивний  Бай-Юй*
                майстра  примусить  впізнать
                образ  призначений,
                перше,  ніж  різати.  Вірно?

Мудрий  відрік:
                видимо  час  надійшов
                з  Вами  бесідувать
                вже  про  "Ши-цзін"старовинну.
                З  того,  що  я
                Вам  про  минуле  кажу,
                вже  розумієте
                Ви  що  настане  в  майбутнім.


Гнома  шістнадцята*

Мурий  рече:

Дбай не про те, 
що визнання не здобув.
Слід перейматися
власним знанням про поспільство. 

               
Вільний  віршований  переклад  на  українську  з  декількох  російських  перекладів  та  підрядників.
Тлумачення    російскою:
http://www.confucius.org/mainr.htm


Ши-цзін  -  канонічна  збірка  давньокитайских  поезій
Бай-Юй  -  власне  імя  найціннішого  нефриту