Наш тихий дім, померклий уночі
Мене страха тінями, наче тая крипта:
Ощирилась у кухні темрява графітна,
Засліплі вікна, щось бурмочучи,
Ночіють гливим. Звичні сходи жахним скрипом
Женуть нагору…
…Та всміхається привітно
Ніч, розчиняючи ванькир, де син спочив,-
Вікно заллявши посвітом нефритним,
Хлюпоче тишею, вколисує тендітно…
І морок, що будинок оточив,
Себе явить у якості новітній…
Вільний переклад твору пані Вікторії Роше. Оригінал:
Мне отчего-то страшен темный дом.
В гостиной чудятся мне образы и тени.
Пугает кухни угольная темень.
Дверь на балкон, как в никуда проем.
А коридор - колoдец с гулким дном.
И только в детскую, где спишь ты чутким сном
Без страха захожу, тебя целую в темя
И мрак является мне в качестве ином
До сина. Викторианские переводы. 5
© Copyright: Катерина Стрельникова, 2009
Свидетельство о публикации №109111201853
Свидетельство о публикации №109111201853
Рецензии