Спростований пейзаж мого життя:
Дерева, квіти, трави – я в полоні.
Роздерті на шматки всі почуття…
Порожні очі знов-таки солоні…
Твій неосяжно-недосяжний світ
Для мене таємницею лишився.
Із дня у день, вже декілька століть
Я прагну, щоб він трошечки змінився…
Але вже вкотре все таке, як є:
Немає змін в пейзажі сьогодення.
Моє життя – спростоване твоє,
Без світлої надії на здійсненне.
Спростований пейзаж – без каяття
Моє життя в малесенькій долоні…
А час іде, іде без вороття
І я лишаюсь у його полоні.
спростований пейзаж
© Copyright: Дарья Чумейка, 2009
Свидетельство о публикации №109111108457
Свидетельство о публикации №109111108457
Рецензии