Бачив грiм

Минулої ночі місяць море цілував.
Хтось мовчав у темноті, та це, мабуть, причулось:
Давно спить той, хто знав якісь слова,
Він бачить порожнечу в снах -
Там розчинився страх;
Всі інші щось кричать, та це, мабуть причулось.

Минулого життя чарівну діву я кохав,
А їйподобалось гуляти в лісах з єдинорогом.
Її я розумів, увесь день їй пісні співав,
Оберігав з небес, як птах,
Як вітер відганяв комах;
Вона ж мене не бачила в лісах з єдинорогом.

   Я бачив грім в людських очах,
   В словах тоді звучав порожній дзвін.
   Спокійний мандрівний монах:
   Спостерігає він.

   Як веселкові пелюстки
   Посмішки дітей.
   Віру, ти, в очах неси,
   Як Прометей.

Теперішній момент. Нові старі слова.
Колись я загубив себе, як упав на мене світ.
Під кожним каменем тепер шукаю, як шукав:
Без ніг і рук долаю шлях,
Лечу крізь час, бо дух не прах;
І знаю, що знайду себе-тебе, і підійму весь світ!