Якось... Сьогодн...

Життя мене у вихрі покрутило,
Кинуло на землю і сказало тихо:
Ходи й живи собі на щастя,
Все тобі в житті твоєму вдасться.

Кинуло на землю і пішло,
Кричу ж йому я: Стій!
Гріє лиш твоє мене тепло,
В ТОБІ - здійснення моїх мрій!

Кричу, чіпляюсь йому в ногу,
Хочу поряд будучи постійно,
Пройти з ТОБОЮ цю дорогу,
Люблю тебе... - посмертно.


Рецензии