Годує печивом щеня своє із плюшу
Ласкавий хлопчик мій – самі щедроти.
Почастував й мене. Губами ніжно скушу
Долоньку крихітну… Смакота…
Закинув личко і, всміхаючись, нагору
Простяг зім’яті в пальчиках галети…
Хто ж призволяється від липкої просфори,
Аггел невже то?
Переклад твору пані Вікторії Роше. Оригінал:
http://www.victoriaroshe.com/synu/-3-sobake-plusevoj
Собаке плюшевой дает кусок печенья
Мой добрый-добрый, щедрый-щедрый мальчик.
Давал и мне, но вместо угощенья
Я целовала нежный, тонкий пальчик.
И вдруг, с кому-то адресованной улыбкой
Вверх протянул галетные останки.
Кто кормится теперь из ручки липкой?
Неужто Ангел?
До сина. Викторианские переводы. 3
© Copyright: Катерина Стрельникова, 2009
Свидетельство о публикации №109110906702
Свидетельство о публикации №109110906702
Рецензии