Нескiнченний час

Нічне місто в тумані сивих вогнів,
Мокрий асфальт поглинає силуети людей.
Я йду на зустріч вердикту вищих судів,
І відчуваю наближення істеричних вістей.

У назначений час безнадійний погляд назад,
У часи прожитих разом втрачених мрій.
Змитих дощем і не почутих нами порад,
Від серця до серця не сприйнятих дій.

Нескінченний час розриває нерви,
Я чекаю.
Як змії чіпляються вуличні стерви,
Я чекаю.
Нескінченний час розчинився у місті,
Я чекаю для себе, – вирвані вісті…

До болю сумно, що хтось з нас не зміг.
Як завжди ми не бачимо, і не чуємо друга.
І як завжди, потім жаліємо, що не встиг,
Зрозумівши, – це життя, лише зрізана смуга.

Нескінченний час розчинився у місті,
Я чекаю для себе, – вирвані вісті…


Рецензии
Я вже забула рiдну мову. Безмiрно вдячна Вам вiрш.
Бажаю дочекатися чесных та добрих вiстей.

З повагою,

Елена Столь   06.12.2009 23:34     Заявить о нарушении
Елена, спасибо Вам за прекрасный и тёплый отклик!
Для меня украинский - не родной язык, но так как родился и вырос в Украине, вот немного пробую…

…а добрі вісті обов’язково будуть!!!

З повагою,
Олександр.

Александр Славенин   20.12.2009 02:59   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.