Девушка с льняными волосами. Из Леконта де Лиля

ПЕСНЯ О ДЕВУШКЕ С ВОЛОСАМИ ЦВЕТА ЛЬНА –
LA FILLE AUX CHEVEUX DE LIN
(Из Шарля Мари Рене Леконта де ЛИЛЯ, 1818 – 1894)

Где с утра поёт кукушечка: «Ку-ку!»,
По лужайке, словно вышитой цветами,
Бродит девушка с льняными волосами
И с губами цвета вишни, что в соку.

Под летним солнышком девчонка
Поёт, как жаворонок, звонко.

Рот у девушки божественного цвета.
Искушая, так и манит целовать.
Среди трав хочу я с милой поболтать,
Где люцерной пахнут волосы и лето.

Под летним солнышком девчонка
Поёт, как жаворонок, звонко.

Будь добра, не говори мне слова «нет»!
Слова «да» мне говорить не надо тоже.
Мне твой взгляд, родная, жизни всей дороже,
Манит губ твоих малиновый рассвет.

Под летним солнышком девчонка
Поёт, как жаворонок, звонко.

До свиданья, куропатки все и лани!
Что мне зайцы, если я хочу, влюблён,
Целовать твоих волос певучий лён,
Видеть губ твоих пурпурное пылание?!

Под летним солнышком девчонка
Поёт, как жаворонок, звонко.

Перевёл с французского Анатолий ЯНИ (Одесса)

Fille aux cheveux de lin
Sur la luzerne en fleur assise
qui r;ve d;s le frais matin ?
C' est la fille aux cheveux de lin,
la belle aux l;vres de cerise.

L' amour, au clair soleil d' ;t;,
avec l' alouette, a chant;.

Ta bouche a des couleurs divines,
ma ch;re, et tente le baiser !
Sur l' herbe en fleur veux-tu causer,
fille aux cils longs, aux boucles fines ?

L' amour, au clair soleil d' ;t;,
avec l' alouette, a chant;.

Ne dis pas non, fille cruelle ;
ne dis pas oui ! -j' entendrai mieux
le long regard de tes grands yeux,
et ta l;vre rose, ; ma belle !

L' amour, au clair soleil d' ;t;,
avec l' alouette, a chant;.

Adieu les daims et les li;vres
et les rouges perdrix ! -je veux
baiser le lin de tes cheveux,
presser la pourpre de tes l;vres !

L' amour, au clair soleil d' ;t;,
avec l' alouette, a chant;.
1852


Рецензии
Леконт де Ліль (1818 – 1894)
Дівчина з льоновою косою

Де цвіте люцерна негуста,
На світанку з пісенькою боса
Дівчина іде льоновокоса –
В неї вишні спілої вуста.

Під ясним сонцем про любов
Співаю жайвором я знов.

Вуст її відтінки жарові
Хочу цілувати не у мрії,
Ніжно цілувати довгі вії,
Розмовляти в квітах на траві.

Під ясним сонцем про любов
Співаю жайвором я знов.

Не кажи мені ти Так і НІ,
Твій чарівний погляд скаже більше.
З вуст рожевих слово тихе й свіже
Мовить про красу твою мені.

Під ясним сонцем про любов
Співаю жайвором я знов.

Прагну цілувати льон коси...
До побачення, зайці і лані
З перепілками! Вуста кохані
Сповнені небесної краси.

Під ясним сонцем про любов
Співаю жайвором я знов.

Переклад з французької Дмитра ШУПТИ (Одеса)

Леконт де Ліль
1818 – 1894 рр.

ДІВЧИНА З ЛЛЯНИМ ВОЛОССЯМ

Де луги зеленопишні,
У ранковім срібнороссі
Дівчина з лляним волоссям;
В неї губи – стиглі вишні.

Там під сонцем літньої пори
Про любов співають жайвори.

Ті п’янкі вуста червоні!
Хочу з них цілунки пити
І з тобою говорити,
Бути в віч твоїх полоні.

Там під сонцем літньої пори
Про любов співають жайвори.

Так чи ні, навіщо знати?
Тільки те я чути хочу,
Що твої говорять очі;
Губи хочу цілувати.

Там під сонцем літньої пори
Про любов співають жайвори.

Прощавайте, зайці, сарни
І куріпки. Льон-волосся
Я цілую в срібнороссі
І її обличчя гарне.

Там під сонцем літньої пори
Про любов співають жайвори.

Переклад Наталки БУТУК (Одеса)

Ян Таировский   09.11.2009 10:58     Заявить о нарушении