вона моje натхнення

ти як плід закручена в сувій
довгої мов рух по колу миті
я чекаю на небес відкритість
ніби слуг своїх у храмі Вій

розродився вітер в голові
наноси води для повитухи
грій та прикладай думки до вуха
не торкайся уст як сам не свій

породіллям викликаний трем
переломи світла мов просфори
час прийде до себе та не скоро
недоказаний між слів та лем

просихай дослівно а як ще
просихай від вин і до відпусти
у віршеві холодно бо пустка
сонячим розбав її дощем

схочу ще тебе ковтну цей дим
і на паперті встою хоч сором
поведу думки на серця хори
алілуя всім твоїм святим

5 Листопада 2009


Рецензии
очевидні +++: образність афористичність окремих рядків:
розродився вітер в голові;
довгої мов рух по колу миті;
у віршеві холодно бо пустка;
час прийде до себе та не скоро.

як на мене, ---:
фонетика: плід в сувій (д-в-с)важкувато як для української;
ніби слуг своїх при крейді вій (без товмача не розібрати)
не торкайся уст намокни з вій (важкувато второпати що це...)

З повагою, та побажанням натхнення!

Svyatoslav Synyavsky   07.11.2009 15:32     Заявить о нарушении
Дякую, Славцю.
Зараз переосмислю, бо то написалось - то ще не встиг детально переглянути...
З повагою,
ЛЮ :)

Юрий Лазирко   10.11.2009 00:25   Заявить о нарушении
I changed the lines...
Thx!

Юрий Лазирко   10.11.2009 01:27   Заявить о нарушении