ДОН-КІХОТ ІЗ ЛИМАНУ
Надивитись на все в Україні,
І рукою махнути на все...
На старій деренчливій машині
На Обухівське вийти шосе.
Був би кінь, як бувало іздавна, –
Проскакав би пропащі літа.
Там історія, кажуть, неславна.
Географія, кажуть, не та.
Їх багато у душу налізло!
Принесли нам свою нелюбов.
І в чорноземі – кров і залізо.
Вже й заліза негусто...
А кров
Забіліє від дусту і хлорки.
І ніхто не назве на ім’я.
...У країні Сервантеса й Лорки
Заробляє країна моя.
На Хрещатику – пані і панії
Не поділять Вітчизну ніяк.
Але був чоловік ув Еспанії,
Все кидавсь зі списом на вітряк...
***
© Copyright: Дмитро Креминь, 2009
Свидетельство о публикации №109110208175
Свидетельство о публикации №109110208175
Рецензии
Велика подяка Вам, Дмитре Дмитровичу, за Ваші вірші!!! Хоча Дон Кіхот і бився з вітряками, але жодне слово з тієї книги не змарноване! Так і Ваші вірші, як і щира любов до Вітчизни - змарновані не будуть!!!
Татьяна Боровая 02.01.2013 20:46 • Заявить о нарушении
Татьяна Боровая 02.01.2013 20:46 • Заявить о нарушении