Мамо...

Мамо,  твої очі, губи, руки -
Диво світ дитинства - знов і знов
Повертає серце від розлуки
В світ твоїх пісенних молитов.

Не тобі вірші я  дарувала -
Не було таких у мене дум,
Але кожен раз тебе чекала...
Мамо...  я шепочу через сум.

Світлий погляд — теплий промінь сонця
Відчуваю в безладі турбот:
Дивишся на мене крізь віконце,
Свічками поблискує кіот.

Я від тебе старша стану, мабуть...
Вперше я до тебе не біжу.
За вікном тобою квіти пахнуть -
Пелюстками ніжних твоїх рук.

І нестямно сонечко вiє
Нас з твоїм онуком. Вітерець
На мою розрубу ніжно дує,
Ніби ти загоюєш синець.

Мамо,  твої очі, губи, руки -
Диво світ дитинства - знов і знов
Повертає серце від розлуки
В світ твоїх пісенних молитов.

16.10.2009 .


Рецензии
Спасибо, Танюша! Чудные, певучие и очень душевные стихи!

Галина Кузнецова 2   26.12.2009 15:12     Заявить о нарушении
Мда, певучие, к сожалению...

Татьяна Кулагина Кузнецова   26.12.2009 16:55   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.