Любов - це повидло: липке та тягуче.
Чи серцю набридло? Чи їсти болюче?
Тремтять мої пальці тримаючи ложку:
І меду немає, і дьогтю - трошки.
Сузір'я на небі, заплющені очі.
Дивлюсь я на тебе: чи вистачить ночі?
Чи може одразу кохання у банку
Сховати в коморі... У серці... До ранку...
* * *
Ти зірок мо, прохання –
Лише крок до любові.
Схоже це на кохання,
Коли серце в полоні.
Оп'яняє свобода,
Коли щастя сприймає.
Може губ насолода
Де-не-де оп'яняє.
Твої очі, долоні...
Може ти особлива
З ароматом магнолій...
Почуття, наче злива.
Може, щастя краплина
Розпалила багаття...
Твого серця, дівчино,
Я прошу небагато.
***
© Copyright: Хранитель Огня, 2009
Свидетельство о публикации №109103000823
Свидетельство о публикации №109103000823
Рецензии