Ті дні ,що славились героями,
Давно пішли у небуття,
Ті люди, що скрещували мечі із тролями,
Що за свободу й честь віддали життя.
Що зараз бачу навкруги удень?
За розмальованим папером гонитву!
Руйнування тих безцінних їх святинь!
І ніхто не згада героїв ту молитву:
"Йду вперед і знаю, що помру,
За життя інших, славу й честь,
Сам, один... стану у війська на шляху!
Їх тисячи проти мене. Тут я мрець!
Загину тілом, перетворюсь у попіл,
Розвіють мене у морі та лугах,
Знайде прихисток моя душа у полі,
У полі, де бився з військом на мечах!"
Пам"ятайте ж люди добрі,
Хай не молитву ту, не дні ті темні,
Те, що що й досі є такі герої,
Вони не знакли з лиця Землі.
Той меч тримаю до к нця
© Copyright: Рокфеллер, 2009
Свидетельство о публикации №109102904014
Свидетельство о публикации №109102904014
Рецензии