Мого кохання на двох нас замало,
Ти пам"ятай все, що ми мали:
Мою любов, турботу, поцiлунки,
Як ми тримались вдвох за руки...
А пам"ятаеш, як вночi ми розмовляли,
Як довго ми зустрiтися чекали...
Я усвiдомлюю - тебе вже не побачу,
Бо ти забув про все i вже мене покинув.
Але ти знай, я все тобi пробачу,
Хоч i не любиш, i тобi я не потрiбна.
Тобi однаково - з тобой я чи без тебе,
Але я дуже хочу, я благаю небо
Побачити тебе хоч на хвилинку,
Щоб ти згадав та зрозумiв помилку.
Я дуже хочу, щоб ти повернувся,
Щоб ти любив мене, як я тебе кохаю.
Цього не буде вже, я знаю.
Але не забувай, шо я тебе завжди чекаю...
2006г.
Мого кохання на двох нас замало
© Copyright: Анастасия Погорелая, 2009
Свидетельство о публикации №109102800852
Свидетельство о публикации №109102800852
Рецензии