менi цього замало

достойно вдома можна й бідним жити
та мені цього замало
мої батьки, в свій час, також, не дуже добре спали
коли я ще малям по вулиці ганяв.
дитинство й юність, все було як сон, тому що все я мав
тепер і в мене син росте, тому і маю дбати
про іграшки, і що вдягти,  та й попоїсти треба дати
аби не гірше ніж у інших ріс, щоб насолоджувавсь життям
за це не тільки силу і здоров"я, а й життя віддам
то я ж і дбаю... та не можу зрозуміти
як можуть наші владарі так гарно жити
і добре їсти, і спокійно спати
коли народ по закордонам їде працювати
щоб мінімально забезпечити родину
а може й народити ще одну дитину
щоб довше чути в хаті безтурботний рідний сміх
але такі думки, при наших заробітках вдома, - гріх
чим кращі нас датчани і англійці
французи, італійці, німці
що можуть вдома жити і достатньо заробляти
у цих людей є привід владу поважати
а ми... дурні, терплячі й бідні
живем як в приказці... що все мине
булаб цибуля, хліб та сало
ми звикли бідно жити,
та мені цього замало