і знову вечір настав...тривога допікає
твоє холодне Прощай...ніщо не зігріває
у тиші ночі тепер рахую твої кроки
самотньо стало мені. дні довгі й одинокі
вже не милують очей довкола різні барви
картина мого життя - це чорно-білі фарби
вже не живу в півтонах, а тільки лиш існую
час зупинити все це...вже навіть не малюю
я стала тінню для всіх, ніхто мене не баче
обличчя посміхається, душа кричить і плаче...
щось депресивне
© Copyright: Юлия Стрижаченко, 2009
Свидетельство о публикации №109102300405
Свидетельство о публикации №109102300405
Рецензии
