Wake up!
Лимонне марево світанку
Вбива ледащі позіхання.
Це може вперше і востаннє
Не спиться нам о сьомій ранку.
Не спиться нам – мені і тілу,
Нас не приймає тепла постіль.
Уже сімнадцять років поспіль
Вставати рано не любили.
Так ллється золото назовні,
І так натхнення полонило,
Що ми миттєво упустили
Бадьорість і весну в долоні.
І чорна кава не потрібна,
Бо ми сьогодні хочем жити,
Щоб й краплі часу не пролити,
А біль кохання – справа хибна.
Ми будем тільки танцювати,
Щаслива я і моє тіло,
Уже тому, що зрозуміла –
Я хочу жити, а не спати!
© Copyright: Дария Байр, 2009
Свидетельство о публикации №109102000844
Свидетельство о публикации №109102000844
Рецензии
