Породиста, в льна собака

 

Ми різних порід собаки,
Ми ягоди з різного поля.
У тебе доля пияки,
У мене ж зіркова доля.
У тебе доля маніяка,
Ґвалтуючого  душі.
Ти тільки гравець і пияка,
Хоч й гордість мою зрушив.
Невинність згубив тої,
Хто ще не кохала задарма.
Зробив з почуттів параною,
Та це не моя карма...
Я ношу в крові породу,
А ти безробітний п’яниця,
Вбираючись у моду,
Ти ще не велика птиця.
Кохання аристократок
Не можна купити ліжком,
І той, хто не має статок,
Лиш заздрісно мріє нишком.
Бо ягоди з різного поля
Із різним вином смакують.
Я – кращі сорти алкоголю.
Тому всіх і скрізь дивує,
Як змусив дешевий пияка
Кохати його задарма
Породисту, вільну собаку,
Бо це ж не її карма.


Рецензии