М й геро н

      

Якщо ти сьогодні загинеш,
Мені буде легше жити,
Я зможу тебе розлюбити,
Бо тіла вже не повернеш.
Кохання, то тільки слово,
Мені просто сумно жити
Й нікого не полюбити,
З тобою виходить чудово.
Напевно твої феромони
Так сильно мене тягнуть,
Моїми коханцями стануть
Приблизно твої клони.
Бо ти вільний своїм серцем,
Я просто не твого типу,
Та так цікавіше жити,
Заповнити мегагерцом
Форсовані думки про тебе,
І штучно сльозу пускати,
Бо я так люблю страждати,
Як всі, під весняним небом.
Якщо ти сьогодні загинеш,
Мені, звісно, буде прикро,
Та скоро я легко звикну
До того, чого не повернеш.
Кохання – то мій наркотик,
Тим паче з одного боку,
Та буде достатньо року,
Забути про твій дотик.
Цікавить лише тіло,
Бо душу не встигла пізнати,
Я хочу з тобою спати,
Щоб тіло мене гріло.
То просто твої феромони
Для мене, як сорт героїну,
Колись я від цього загину,
Та прийдуть мої клони.