У неї погляд ясний
Хотіла ж бо природа, аби вона
бліде й печальне личко мала...
І так вонаж і виглядає — своє
серденько, тисно в руках, тримає...
Алеж який то в неї погляд ясний,
навіть блакитний колір не покриває
її простори обнімання світу всього
-- такаж вона у своїм серці. Її вітання!
І вся вона -- цукерок шоколадний,
немов метелик що блимає, мерехтить.
Часами здається, й може на правді,
вона красота лілійна. Уся блестить
А хтож такий що дав для неї
спокійний погляд і також усміх?..
А червоно рожеві у неї губи
немовби то пелюстки трояндові.
А ці ж пелюстки -- другого типу --
під сильним вітром не зпадають.
Коли сонце за хмару вже заходить,
сильніше червоніють та виглядають.
24 листопад 2007
Погляд ясний
© Copyright: Микола Щома, 2009
Свидетельство о публикации №109101808313
Свидетельство о публикации №109101808313
Рецензии